2019-2020 навчальний рік

/Files/images/Терлюк.jpg



































/Files/images/Сікорського.jpg





































2018-2019 навчальний рік.

Лист Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України від 20 червня 2018 року № 22.1/10-2044 «Про підсумки Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня-2018» та організацію конкурсу «Левеня-2019» та від 20 червня 2018 року № 22.1/10-2045 «Про підсумки проведення Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру» у 2017/2018 навчальному році та організацію конкурсу «Кенгуру» у 2018/2019 навчальному році», що додаються.

Контактна особа: Ліпчевський Леонід Володимирович, завідувач відділу методики викладання математики та фізики; тел. 0673243181.

Підсумки Всеукраїнського фізичного конкурсу "Левеня-2018" та організація конкурсу "Левеня-2019"

Підсукмки Міжнародного математичного конкурсу "Кенгуру" у 2017-2018 н.р. та організація конкурсу "Кенгуру" у 2018-2019 навчальному році.


2016-2017 навчальний рік.

Наказ МОН № 1006 від 19.08.16 року Пpo проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2016/2017 навчальному році.


Наказ МОН № 1084 від 15.10.2015 року Про призначення стипендій Президента України переможцям Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів і Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України 2014/2015 навчального року.

Наказ МОН № 915 від 07.09.15 року Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2015/2016 навчальному році.

Наказ №177 від 01.09.2014 року Про організацію учнів НВК у науково-дослідницькій роботі у 2014-2015 навчальному році.

Наказ №203 від 19.09.2014 року Про організацію науково-методичної роботи з обдарованими дітьми у 2014-2015 навчальному році.

Банк даних обдарованих та талановитих дітей Великодимерський СЗО НВК за 2013-2014 навчальний рік.


23 вересня 2015 року відбулася лінійка за участю учнів ліцею. На лінійці були вручені похвальні листи учням, які закінчили навчальний рік з високим рівнем навчальних досягнень, учасникам та переможцям конкурсів "Гринвіч", "Геліантус" та "Puzzle".

Фото-звіт.


Англійські канікули від «Лівобережної Київщини»

Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина.
Тенденція вивчати англійську мову у 21-у століття набрала неабияких обертів. Ще б пак – володіючи нею, можна не тільки легко спілкуватися в переважній кількості країн світу, а ще й розвиватися як особистість. Якщо ви коли-небудь серйозно бралися за мову Шекспіра, то, мабуть, неодноразово ловили себе на думці, що непогано було б відвідати котрусь з англомовних країн. Але, на жаль, у пересічного громадянина України досить такі мізерні можливості у сфері подорожей, тим паче за кордон. Але хто шукає – той завжди знайде.

Серед числа мисливців за пригодами опинилась і я. Дякуючи своїй вчительці англійської мови, Дудар Аліні Віталіївні, я вперше дізналась про конкурс для учнів шкіл Броварів та Броварського району «Brovary Challenge» від організації «Лівобережна Київщина», що спонсорується депутатом Верховної Ради Павлом Різаненком. Двоє переможців - один з району, інший – з міста, отримують чудовий приз - подорож до Сполученого Королівства на двотижневі курси англійської. Все досить просто.

Перемогла не з першого разу, але не здалася. На щастя, можливість взяти участь у конкурсі в друге у мене була.
У жовтні минулого року у Броварах відбувся «Brovary Challenge». Було тоді трохи не по собі – з усього району та міста підтягнулася кілька десятків талановитих і здібних учнів, що теж бажали перемогти так само, як і я. Змагання відбулося в два етапи – спочатку за годину потрібно справитись з тестами на знання англійської граматики, лексики і написати твір. Пам`ятаю, що тоді в класі було прохолодно, всі у верхньому одязі, але не я: від нервування мені в тоненькій вишиванці стало неймовірно спекотно! Але все пройшло добре – і вже через три години після перевірки наших робіт я сиділа в компанії 10 фіналістів, що мали випробувати свої мовні здібності в усному турі.
Коли вручали заповітний диплом я просто нічого не чула й не бачила: щастя заполонило з ніг до голови. Адже так буває, коли збувається одна з найзаповітніших твоїх мрій, коли ти розумієш, що ти можеш поставити червону галочку біля чергової мети. Компанію зі мною розділила переможниця з міста – Каріна Полковніченко.

Наші англійські канікули розпочалися 27 липня, коли ми прибули у містечко Блоксгем, що біля Оксфорду, де розташовувалася літня школа англійської для іноземних учнів з усього світу. Школа розташовувалась в досить мальовничому місці і нагадувала міні-замок – усе було зроблено в традиційній англійській манері. Вранці, після сніданку, у актовій залі нас привітали з прибуттям та провели тести, аби визначити рівень нашої англійської. Серед 150 учнів були італійці, німці, австрійці, росіяни, японці, аргентинці та ще багато-багато інших.
Після тесту на нас чекав смачнючий обід. Традиційною була не лише архітектура школи, а й погода: хмари, дощ, сирість – все, як потрібно. Хоча, на щастя, згодом погода перейшла на більш типовий для нас літній режим.
За результатами тесту ми з Каріною опинились у найвищому класі, чим невимовно тішились. Потихеньку роззнайомлювались з іншими студентами. І саме в такі моменти ти починаєш розуміти роль англійської в твоєму житті.
Жили ми в охайних гуртожитках з Housemother (грубо кажучи, комендант, але мені не хочеться називати цю незвичайно приємну людину таким незугарним словом). Щовечора збиралися усі жителі нашого дівочого гуртожитку на перекличку.

Наш типовий день складався з уроків (до обіду) та післяобідніх розваг, які ми обирали самі. Увечері увесь люд разом заради величезного гульбища – то були масові конкурси, спортивні змагання, дискотека.
Вчителі мали досить незвичний підхід до проведення уроків. У класі ми грали в ігри, дивились цікаві відео, обговорювали все на світі – атмосфера була надзвичайно дружньою, а так і знання здобуваються легше. У кінці ми організували власну вечірку з музикою, їжею та іграми – де ще таке зустрінеш?
У школі ніхто не давав нам сумувати. Волейбол, баскетбол, фрізбі, малювання, плавання – список тих речей, якими ми могли займатися, здавалося, був безкінечний! А для англійських школярів усе це доступно під час звичайного навчального року.

До нашого курсу входили також навчальні тури. Це, грубо кажучи, екскурсії до різних відомих місць в Англії, але ми отримували від учителя якість завдання, що ми мали зробити під час туру.
Перша наша поїздка була до Блайхамського палацу, де народився Вінстон Черчиль. Краса та велич цього місця перехоплювала подих: ти немов потрапляєш у якусь казку, де ось заграє музика і почнуть прибувати гості на бал.
Через кілька днів ми вирушили в Брістоль – а точніше, у відомий науковий музей «@Bristol.».
Ніяких нудних виставок з пожовклими скелетами і тусклими екібанами. Тут можна було дізнатися масу інформації про можливості свого тіла, спробувавши все на собі, можна було перевірити закони фізики на практиці і дослідити багато чого самому. Наприклад, серед виставок був екран із зображенням скелета в повний зріст. Якщо стати навпроти нього і почати виконувати різні рухи, то скелет почне все це повторювати за тобою. Тут було з чого посміятися!
Третя наша екскурсія точно запам’яталась на все життя, оскільки не кожного дня тобі випадає шанс прокататися в човні навколо Оксфорду та прогулятися по старовинних вуличках цього міста. Найбільше враження на мене справили ошатні вулички: за морем квітів і дерев ховались старі будиночки, що будувались певне пару століть чи більше тому. Світило сонце й обіймало всіх гостей міста. По бруківці, що була де-не-де, з лівої сторони їздили ті самі червоні двоповерхові автобуси і кеби-таксі. Тоді нам вдалося купити трохи сувенірів, а щасливчики ще й встигли заглянути до крамнички Гаррі Поттера. Хотілося безкінечно там гуляти й насолоджуватися духом старої доброї Англії.
На десерт залишалась подорож чи не усього нашого з Каріною життя: за кілька днів до відльоту на нас чекав Лондон. Якраз в той день Туманний Альбіон продемонстрував усю свою пиху – небо затягнулось сірими хмарами й зрідка накрапав дощ. Але саме таким я його собі уявляла і саме таким я мріяла його побачити. Ось тут сіра стрічка річки Темзи, а на тому березі гордо височіє Вестміністерський палац, або ще його помилково називають Біг Беном, хоча насправді то назва лише годинника, а не всесвітньо відомої годинникової вежі.
Екскурсія наша була в музеї сучасного мистецтва Тейт Модерн. Було приємно побувати в такому відомому місці, де представлені роботи Сальвадора Далі, Пікасо та багатьох інших легендарних художників. Але все одно на нас більше враження справили класичні лондонські пейзажі,які ми до цього бачили лише на екрані гаджетів.

Але ці два тижні проминули настільки швидко, що ми з Каріною були в легкому шоці, коли вже сиділи на борту літака додому. Ми покинули Блоксгем останніми, оскільки мали виліт аж в 23:00. Тепер я з упевненістю скажу, що до найтяжчих моментів, які доводилося переживати, було розтавання з нашими новими друзями, крутими вчителями, нашим маленьким замком, де ми пізнавали світ під новим кутом. Літак набирав висоту – і міста, зокрема і облюбований нами Лондон, ставали золотими блискучими цятками, а дороги – яскравими шлейфами якихось дорогоцінних каменів. І допоки Англія не зникла з наших очей, я все ще не могла прийняти той факт, що ми розпрощалися з цим місцем. Хоча, сподіваюся, що не назавжди.

Ось така фантастична подорож нам дісталась від пана Різаненка. Мені досить приємно усвідомлювати, що в моїй Україні є такі люди, що турбуються про престиж та розвиток своєї Батьківщини, намагаються створити свою маленьку Європу всередині нашої держави, а не тікають за кордон при першій можливості. Дякую Вам за підтримку! Ви не лише даєте шанс розвиватися юному поколінню, а і слугуєте прикладом для нас!

Окреме спасибі хочеться висловити Стародубу Ігорю Миколайовичу, який був на нашому шляху до Англії увесь час – і підбадьорював своїм оптимізмом під час конкурсу, і вже потім допомагав нам з Каріною організувати нашу подорож – безпечно й надійно.
І, звичайно – не було б тієї перемоги без знань англійської. Цим завдячую Дудар Аліні Віталіївні, своєму учителю англійської. Якби годин уроків, проведених з вами , не було б, напевно, цієї статті!

А всім юним, натхненним і талановитим – удачі! Впевнено йдіть до своєї мети!
Не втрачайте можливості. Повірте, немає солодшого почуття, ніж від усвідомлення, що твоя мрія стала реальністю.
Keep moving forward!

Автор: Товстенко Тетяна


/Files/images/Изображение 043.jpg

Підведені підсумки I відбіркового (обласного, заочного) етапу Всеукраїнської науково-технічної виставки-конкурсу молодіжних інноваційних проектів “Майбутнє України” у 2014 році.
У номінації “Інформаційно-телекомунікаційні системи та технології” переможцем став Бугера Артем, учень 9-В класу, який був нагороджений дипломом II ступеня. Вчитель - Крук Людмила Сергіївна.


Голова районної ради Гришко Сергій Миколайович виступив з ініціативою творчого конкурсу для підтримки силових підрозділів, що беруть участь у війні на сході країни. Учитель образотворчого мистецтва Рогач Світлана Іванівна організувала та провела конкурс серед учнів 5-7 класів “Намалюй малюнок учасникам АТО”.

/Files/images/Фото-0013.jpg




















/Files/images/Фото-0015.jpg


















Учасники конкурсу написали слова подяки та побажання воїнам з В. Димерки та Броварського району. Всі малюнки були передані солдатам, де вони зігріли душу нашим Героям.


З 2007-2008 н. р. введено стипендію приватного підприємця Валентини Призинчук для обдарованих учнів

З 2006-2007 н.р. виходить газета “Ліцеїст” як результат факультативу “Основи журналістики”

Кiлькiсть переглядiв: 929